погоріти

погоріти
-рю́, -ри́ш, док.
1) Згоріти від вогню, жару (цілком або про все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох). || Втратити житло, майно під час пожежі. || Закінчити горіти; догоріти.
2) тільки 3 ос. Зіпсуватися від сильного жару.
3) Засохнути на пні від пекучого сонця, засухи (про рослини).
4) перен., розм. Зазнати невдачі в якій-небудь справі.
5) рідко. Почервоніти (про зорю).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "погоріти" в других словарях:

  • погорѣти — ПОГОР|ѢТИ (66), Ю, ИТЬ гл. 1.Сгореть, пострадать от пожара: и вънесъше [раки св. Бориса и Глеба] въ тѹ храминѹ ˫аже б˫аше поставлена на мѣстѣ погорѣвъши˫а цьркъве. и поставиша ˫а надъ землею. СкБГ XII, 19в; Добрѣ дамь женѣ моеи довольное. да… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • Погоріла — іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • погоріти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • Погор-Ега — Характеристика Длина 10 км Бассейн Карское море Водоток Устье Малый Атлым  · Местоположение 5 км по правому берегу Расположе …   Википедия

  • Погорілець — іменник чоловічого роду населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • погорілець — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • погорілецький — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • погорілий — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • погорілище — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • погорілівський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • Погорілко — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»